00:24 КОРІАНДР ПОСІВНОЇ —Coriandrum sativum L. |
Сімейство селеровиє — Apiaccae
Однорічна трав'яниста рослина. Стебло порожнисте, кругле, голе, заввишки 40—70 см, розгалужений вгорі. Листя вагінальне, чергове; нижні прикореневі — длінночерешковиє, трехраздельниє; стеблові — короткочерешковиє; верхні — перісто-рассеченниє, сидячі. Квітки рожеві або білі, зібрані в складні парасольки. Плід — куляста ребриста сім'янка. Квітне в червні, дозріває в августе-сентябре. Поширений в південній і середній смузі колишнього Радянського Союзу. Зустрічається в дикому вигляді і культивується як ефірно-масляноє рослина. Використовують зрілі плоди. Хімічний склад: ефірне масло, до складу якого входять ліналоол, гераніол, борнеол, феландрен, цимол, мірцен, ділентен, пінен; білки, жирне масло, азотисті речовини, холін мінеральні солі (кальцію хлорид і фосфат). Дія: спазмолітичне, жовчогінне, сечогінне, антисептичне, болезаспокійливе, протівоглістноє, відхаркувальне, підвищує апетит, покращує травлення. Використовують при екземі, нейродерміті і інших дерматозах як сечогінний засіб і з метою поліпшення травлення. Спосіб вживання: настій (1 чайну ложку подрібнених плодів на 1 стакан окропу) — по 0,5 стакана 4 рази в день до їди або цілі плоди по 10 штук 2 рази в день. Зовнішньо коріандр посівною застосовують для примочок при екземі з явищами мокнутія, на рани. Настій коріандру посівного рекомендується при захворюваннях печінки, жовчного міхура, глистової інвазії, метеоризмі, бронхітах, хронічному гломерулонефриті з явищами азотемії. |
|
|