Фітотерапія при ревматичних і простудних захворюваннях
При величезній різноманітності хронічних запальних і дегенеративних захворювань нерідко робиться терапевтична спроба застосувати фізіотерапевтичні засоби - чи то шляхом призначення на прийом всередину галенових препаратів з лікарських рослин, або сполученням фізіотерапевтичних методів (ванни, компреси та ін) з зовнішнім застосуванням фітотерапії. Однак, з огляду на притаманні цій групі захворювань великі коливання в тяжкості і характер симптоматики, зазвичай дуже важко оцінити реальне значення проведеного лікарськими рослинами лікування, що мусить тривати місяцями і роками. Такі попереджають слова необхідні, тому що серед населення широко поширена думка, а також і журнали в зарубіжних країнах повні без критичними рекламами, в яких вказуються ефективно діючі фітопрепарати в цій групі широко розповсюджених, особливо в літньому віці, важко лікуємо захворювання.
У загальному плані лікування хронічних ревматичних захворювань можна мати на увазі наступні лікарські рослини для внутрішнього прийому - такі, перш за все: верба (біла верба) (Salix alba L.), кропива звичайна (Urtica dioica L.), рябина (Sorbus aucuparia), лабазнік (таволга) (Filipéndula ulmaria (L.) Maxim), мокриці (Stellaria media L.). У вербі і таволга містяться саліциловим сполуки, які відіграють роль при цих захворюваннях. Є експериментальні дані про те, що кропива посилює виділення сечової кислоти з сечею. Спостережуваний в деяких випадках сприятливий ефект горобини, ймовірно, обумовлюється багатим вмістом в ній вітамінів Р та С.
При хронічних артритах, артрозах і міальгіях значно більшою мірою можна розраховувати на симптоматичне вплив на больовий синдром при застосуванні фітотерапевтичні коштів зовнішньо. У цій групі лікарських рослин, перш за все, слід вказати на гірчицю (Brassica nigra (L.) (С. Koch), червоний перець (Capsicum annuum L.). Для ванн використовують переважно лікарські рослини, що містять ефірні масла, які надають подразнюючу дію на шкіру та стимулюють периферичний кровообіг. Перше місце серед них слід приділити коріння аїру болотного (Acorus calamus L.), надземним частинам чебрецю повзучого (Thymus serpyllum L.); при цьому найчастіше додають у ванну настій із суміші рівних частин обох рослин. полегшує ефект роблять і ванни або припарки на хворі місця з подрібнених квіток і інших частин рослин, що залишаються після сушіння та збирання сіна (Flores Graminis). Хороший анальгетичний ефект можна спостерігати і при втиранні в шкіру хворих ділянок ефірних олій та спиртових витяжок з рослин, багатих ефірними маслами (наприклад, Oleum Juniperi, Oleum Calami, Spiritis Calami, Oleum Hyoscyami та ін.)
При звичайних простудних захворюваннях гарячий чай з липового цвіту або з ромашки (Flores Tiliae або Fl. Chamomillae), або чай з бузини (Sambucus nigra L.), особливо при поєднанні їх з прийомом ацетізала, в більшій частині випадків результати виявляються набагато кращими, ніж при будь-якому іншому вигляді лікування.
Настої (заварки) з ряду інших лікарських рослин, які викликають потіння, також можуть бути корисними при застудах. Чи не перераховуючи всіх рослин, які мають діафоріческу дією, крім зазначених вище, відзначимо і наступні: лопух великий (Arctium lappa), малину (Rubusidaeus L.), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara L.), бузок (Syringa vulgaris L.), вербена (Verbena officinalis L.).
Необхідно, як при яка вже почалася застудному захворюванні, так і за часів року, коли ризик розвитку таких хвороб наростає, забезпечити організму і достаток вітамінів. Це можна здійснити харчуванням яка містить велику кількість вітамінів їжею (фрукти, овочі), а також і використанням для чаю багатих вітамінами, особливо віт. С і Р, лікарських рослин. Застосування вітамінне рослин у деяких відносинах має навіть і переваги перед чистими вітамінними препаратами, тому що містяться в них інші речовини, як, наприклад, таніни в багатих вітаміном Р листочках чаю (Camelia sinensis О. Kuntze), забезпечують найбільш повно утилізацію вітаміну С в організмі . На особливу увагу серед багатих вітамінами великої кількості рослин заслуговують крес водяний (Nasturtium officinale R. Br.); Чорна смородина (Ribes nigrum L.), шипшина (Rosa canina L.), щавель (Rumex acetosa L.).
У загальному плані лікування хронічних ревматичних захворювань можна мати на увазі наступні лікарські рослини для внутрішнього прийому - такі, перш за все: верба (біла верба) (Salix alba L.), кропива звичайна (Urtica dioica L.), рябина (Sorbus aucuparia), лабазнік (таволга) (Filipéndula ulmaria (L.) Maxim), мокриці (Stellaria media L.). У вербі і таволга містяться саліциловим сполуки, які відіграють роль при цих захворюваннях. Є експериментальні дані про те, що кропива посилює виділення сечової кислоти з сечею. Спостережуваний в деяких випадках сприятливий ефект горобини, ймовірно, обумовлюється багатим вмістом в ній вітамінів Р та С.
При хронічних артритах, артрозах і міальгіях значно більшою мірою можна розраховувати на симптоматичне вплив на больовий синдром при застосуванні фітотерапевтичні коштів зовнішньо. У цій групі лікарських рослин, перш за все, слід вказати на гірчицю (Brassica nigra (L.) (С. Koch), червоний перець (Capsicum annuum L.). Для ванн використовують переважно лікарські рослини, що містять ефірні масла, які надають подразнюючу дію на шкіру та стимулюють периферичний кровообіг. Перше місце серед них слід приділити коріння аїру болотного (Acorus calamus L.), надземним частинам чебрецю повзучого (Thymus serpyllum L.); при цьому найчастіше додають у ванну настій із суміші рівних частин обох рослин. полегшує ефект роблять і ванни або припарки на хворі місця з подрібнених квіток і інших частин рослин, що залишаються після сушіння та збирання сіна (Flores Graminis). Хороший анальгетичний ефект можна спостерігати і при втиранні в шкіру хворих ділянок ефірних олій та спиртових витяжок з рослин, багатих ефірними маслами (наприклад, Oleum Juniperi, Oleum Calami, Spiritis Calami, Oleum Hyoscyami та ін.)
При звичайних простудних захворюваннях гарячий чай з липового цвіту або з ромашки (Flores Tiliae або Fl. Chamomillae), або чай з бузини (Sambucus nigra L.), особливо при поєднанні їх з прийомом ацетізала, в більшій частині випадків результати виявляються набагато кращими, ніж при будь-якому іншому вигляді лікування.
Настої (заварки) з ряду інших лікарських рослин, які викликають потіння, також можуть бути корисними при застудах. Чи не перераховуючи всіх рослин, які мають діафоріческу дією, крім зазначених вище, відзначимо і наступні: лопух великий (Arctium lappa), малину (Rubusidaeus L.), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara L.), бузок (Syringa vulgaris L.), вербена (Verbena officinalis L.).
Необхідно, як при яка вже почалася застудному захворюванні, так і за часів року, коли ризик розвитку таких хвороб наростає, забезпечити організму і достаток вітамінів. Це можна здійснити харчуванням яка містить велику кількість вітамінів їжею (фрукти, овочі), а також і використанням для чаю багатих вітамінами, особливо віт. С і Р, лікарських рослин. Застосування вітамінне рослин у деяких відносинах має навіть і переваги перед чистими вітамінними препаратами, тому що містяться в них інші речовини, як, наприклад, таніни в багатих вітаміном Р листочках чаю (Camelia sinensis О. Kuntze), забезпечують найбільш повно утилізацію вітаміну С в організмі . На особливу увагу серед багатих вітамінами великої кількості рослин заслуговують крес водяний (Nasturtium officinale R. Br.); Чорна смородина (Ribes nigrum L.), шипшина (Rosa canina L.), щавель (Rumex acetosa L.).