00:30 МАТИ-Й-МАЧУХА ЗВИЧАЙНА — Tussilago farfara L. |
Сімейство айстрові — Asteraceae
Багатолітня трав'яниста рослина висотою 20 см, з неветвістимі прямостоячими стеблами. Кореневище тонке, повзуче. Листя прикореневе, округло-сердцевідниє, зверху зелені, знизу беловоїлочниє, з довгими товстими черешками; з'являються після цвітіння. Квітки жовті, язичкові і трубчасті, зібрані в квіткові кошики і розташовуються на верхівці стебла. Квітне в березні — травні. Поширена по всій території колишнього Радянського Союзу. Зростає на піщаних, глинистих грунтах по берегах річок, ярах, канавах. З лікувальною метою використовують листя, зібране в червні, квіти початку цвітіння. Хімічний склад: листя містять сапоніни, ситостерін, органічні кислоти (галловую, віннокаменную, яблучну), слиз, каротіноїди, дубильні речовини, інулін, декстрин, аскорбінову кислоту, цинк. У квітках є тараксантін, стігмастерін, ситостерін, арнідіол, фарадіол, жовтий пігмент дубильні речовини, n-гептакозан. Дія: протизапальне, спазмолітичне, потогінне, відхаркувальне, пом'якшувальне, жарознижуюче. У народній медицині вказують на антисклеротичну властивість і здатність мати-й-мачухи стимулювати діяльність залоз внутрішньої секреції. Застосовують в народній медицині всередину при бешиховому запаленні (А. П. Попів, 1965), піодермії (Н. Р. Ковальова, 1971), пігментних плямах на шкірі. Спосіб вживання: настій (5—10 г трави на 200 мл води) — по 1 столовій ложці 3—4 разу в день. Зовнішньо - товчене свіже листя; у вигляді кашки накладають на фурункули, бешихове запалення Міцним відваром миють голову при облисінні, себорєє, свербінні волосистої частини голови. Настій листя мати-й-мачухи використовують в науковій медицині всередину при гострих респіраторних вірусних інфекціях, бронхіальній астмі бронхіті, запаленні легенів, ангіні, плевриті, грипі, свіжий сік закопують в ніс при риніті. |
|
|